Важлива порада від автора

Якщо у Вас є можливість, ознайомлюйтеся з матеріалами сайту на стаціонарному комп’ютері, ноутбуці або моноблоці. Це значно полегшить перегляд структури сайту, навігацію між розділами та повне засвоєння матеріалу. Використання смартфона також можливо, але через малий розмір екрана деякі елементи та навігація можуть бути менш наочними. Інформація про проблеми простати тут представлена у великій кількості статей, і кожна стаття містить лише практичну користь — без зайвих сторінок та нав’язливої реклами.

Ходьба, біг, плавання при аденомі простати та хронічному простатиті

Питання

Як укріпити простату? Чим корисніше займатися при аденомі простати – ходьбою, бігом чи плаванням? Як впливає ходьба на простату? Наскільки при доброякісній гіперплазії передміхурової залози, при симптомах хронічного простатиту такі тренування будуть результативними? Наскільки сумісні біг і хронічний простатит, біг при аденомі простати? Чи є користь для простати від плавання? Наскільки суттєвою є важливість подібних навантажень і, чи існують від таких занять негативні моменти?

Відповідь

Найбільша користь проявляється в чергуванні видів фізичного навантаження

Найефективнішим заходом для оздоровчого процесу при аденомі простати та при хронічному простатиті буде поєднання всіх трьох перелічених Вами видів навантажень. У мене практика понад п’ятнадцять років, причому значну частину цього часу я намагався аналізувати свої дії, у свідомості відпрацьовував висновки (як після вдалих спроб, так і після безрезультатних). Пізніше цілеспрямовано вивчав фізіологію людського організму. Тому моє твердження не безпідставне. Відповідь на питання спробую викласти педантично, а значить далі раджу прочитати статтю повністю.

Коротко про фізіологію

Рух тіла – це чергування м’язових напружень і розслаблень. Бажаної досконалості в нас немає, і якщо людина намагається перетворити рух на благо, то найдієвіший результат вона отримає при залученні в обґрунтовано помірну роботу максимально можливої кількості м’язів (тих, у яких скорочення буде чергуватися з розслабленням). Стереотипів навколо цієї теми чимало. Чомусь абсолютна більшість із нас спочатку вважає, що якщо вийти на бігову доріжку й проявити відповідну активність — це вже велика користь, а якщо зануритися в басейн з водою та ще й попливти – це вже мало не шлях до істини.

Спроби оздоровитися рухом при доброякісній гіперплазії передміхурової залози зараз робить багато хто, але спроби не перетворюються на звичку або через відсутність результату (немає знань), або через мізерний ефект. Дуже швидко нездорова людина, навіть маючи в характері таку рису як цілеспрямованість, заняття або припиняє повністю, або зводить їх до мінімуму, відводячи їм другорядну роль. Погано не тільки те, що користі не буде, погано, що невдачі нерідко поглиблюють і без того серйозний депресивний стан. Часто в такій ситуації хворим «ведмежу послугу» роблять лікарі-дилетанти. Гаразд би давали поради в приймальних кабінетах – вони далеко не розходяться, але серед подібних вистачає вискочок, які безглуздими рекомендаціями наповнюють інтернет, захаращуючи пошукові веб-ресурси.

Я вже на сторінках сайту писав, що якщо ескулап при діагнозі аденома простати призначає таблетки, які пригнічують перебіг фізико-хімічних і фізіологічних процесів, і одночасно пропонує зайнятися лікувальною фізкультурою, це повинно насторожувати. Призначати рецепти йому прописано інструкціями, і цьому його вчили у відповідному закладі, але ніхто там багато не розповідає про те, як підтримувати, а тим більше відновлювати здоров’я рухом. Для цього потрібна серйозна особиста практика, а сидячи в кріслі лікарського кабінету її не набувають.

Є ще одна категорія. Її прихильники стверджують: «Доброякісну гіперплазію передміхурової залози рухом не перемогти. Вона взагалі нічим не перемагається»! Питання до таких лікарів одне (я перевіряв, воно вводить опонента в легке заціпеніння і, як правило, стає завершенням діалогу): «Ви що, сидячи в поліклініці, досконало пізнали світобудову?» Я відповідально заявляю, що аденома простати, хронічний простатит чудово і без побічних явищ лікуються здоровим способом життя, а точніше правильно поставленим диханням у поєднанні з рухом, обґрунтованим дієтичним режимом. Тільки для того, щоб досягти успіху, потрібна ще одна його складова – знання. Без них ніяк не вийде.

Тепер охарактеризую переваги й недоліки всіх видів навантажень (тобто ходьби, бігу та плавання).

Швидка ходьба

Оздоровча ходьба при аденомі простати – це те, що доступно абсолютній більшості. Переваги – відносна плавність навантаження на задіяні в роботі м’язи та відповідний тонус для серцево-судинної системи (далі поясню, чим він корисний), мінімізація травматизму (пошкодження можна отримати хіба що при явній неуважності).

Недолік ходьби при простаті, обтяженій проблемами – для багатьох кроком неможливо задати максимально високий пульс, навіть при тривалих прискореннях, і як наслідок – дуже слабкий підсумковий тонус для судин і серця з мізерним оздоровчим впливом.

Біг

Біг для простати тільки на користь. Займатися ним можна і на восьмому десятку років, але потрібна, звичайно, правильна підготовка (впевнений, що нетривала). Біг при хронічному простатиті корисний так само, як і при аденомі простати.

Переваги – можливість за певних обставин найефективніше активізувати серцево-судинну систему, а значить відповідно до заданого темпу отримати лікувальний ефект.

Недоліки. Найголовніший – травматизм. Не завжди він виникає від неуважності. Я якось розтягнув м’яз голеностопного суглоба буквально, як кажуть, на рівному місці, наступивши під час руху в невеличку вибоїну в бетонній доріжці. Травмувався так, що довелося спочатку зупинитися, а потім перейти на крок, і деякий час бігти не міг. З цікавості уважно оглянув місце свого випадку. Нога потрапила в уступ із перепадом висоти не більше одного сантиметра.

Порада проста – шукайте для занять території з найякіснішим покриттям, не бігайте пересіченою місцевістю, під час ожеледиці. Загалом будьте розумно пильними.

Від відсутності елементарних знань можна нашкодити собі ще більше. Наведу поширений приклад. У багатьох людей у зрілому віці виникають проблеми з хребтом, колінними суглобами. Супроводжуються вони спалахами болю, особливо після надмірного компресійного впливу. І от намагається людина почати оздоровлення через біг. У більшості в свідомості закладено чіткий стереотип – корисний саме біг підтюпцем, і тільки така техніка. Замість того, щоб бігти плавно, амортизувати частини тіла в певних фазах руху, мінімізувати навантаження на хребет і суглоби нижніх кінцівок, хворий починає заняття і вперто, активно трусить м’язами, розслабляє їх і там, де потрібно, і там, де не можна, поки не доведе себе до серйозного болю в проблемних місцях.

Звичайно ж, після подібних спроб постраждалому навряд чи захочеться продовжувати заняття, і ніхто не доведе йому надалі, що здоров’я можна відновити фізкультурою. Він чітко засвоїть інший стереотип: «Мені такий вид лікування повністю не підходить».

Знаю з багаторічного досвіду – неможливо повністю прорахувати якість впливу навантаження на організм. На кінцевий результат впливає чимало факторів – циклічність занять, умови зовнішнього середовища, стан Вашого тіла. Ще один недолік бігу полягає в тому, що якщо тільки бігати, то рутинність рано чи пізно призведе до неприємної скутості певної частини м’язової маси. Організму знадобиться тривалий відпочинок. Не завжди така зупинка (особливо довга) є прийнятною для лікувального процесу.

Неймовірно корисне плавання

Плавання. Виконуючи певний вид фізичного навантаження, Ви залучаєте в роботу відповідну групу м’язів і не більше того. Нікому не потрібно ні пояснювати, ні тим більше доводити, що найбільша кількість м’язової маси залучена у людини саме при більш-менш технічному плаванні. Серцево-судинній системі при правильному підході задається чудовий оздоровчий тонус (мабуть, найякісніший) з мінімальною присутністю будь-яких побічних ефектів. Це його переваги.

Недоліки. Найнебезпечніший – можливість переохолодження. Якщо тільки судини того, хто займається, охопить холодний спазм – можна чекати ускладнень і, відповідно, розвитку аденоми простати. Існують як оптимальні часові обмеження, так і обмеження щодо температури води. І якщо хворий про них не має ані найменшого уявлення – проблем не уникнути.

Я якось у розмові зі знайомою людиною почув розповідь про те, як його хороший товариш, займаючись підводним полюванням, отримав не лише ускладнення, але й гостру затримку сечовипускання з подальшою катетеризацією сечового міхура. Звичайно, після цього він проклинав своє заняття. Але найцікавіше полягає в тому, що аналогічну думку оповідач зможе легко нав’язувати будь-якому своєму недосвідченому співрозмовнику, причому вже в перекрученому вигляді, стверджуючи, що плавання шкідливе!

Природа створила нас так, що практично в кожній дії користь людина отримує, застосовуючи принцип «золотої середини» (недарма слово «середина» доповнюють таким яскравим епітетом!). Той, хто займається підводним плаванням, далекий від оздоровлення. Занурення у водойму на глибину в один метр підсилює зовнішній тиск води на тіло порівняно з атмосферним досить суттєво. А якщо нирнути на 4–7 метрів, що в умовах підводного полювання звичайне явище, кровоносні судини від такого занурення відчують своєрідний гідравлічний удар, що з великою ймовірністю призведе до підвищення артеріального тиску, потужний спазм судинної системи неминучий. Крім того, явної рухової активності на глибині таке заняття не передбачає, навпаки — у більшості випадків потрібно плисти або дуже повільно, або взагалі завмерти. Це крок до переохолодження, особливо якщо кінцівки недостатньо утеплені.

От і виходить, що людина зазнала проблем від одного виду занять, а негативно відгукуватися буде про інший, плутаючи грішне з праведним.

На жаль, не завжди плавання доступне. Десь клімат не дозволяє постійно користуватися відкритими водоймами, та й якість води в них сумнівна. Не в кожному населеному пункті є плавальні басейни, і не всюди вони підходять людям за вартістю послуг. Думаю, що ідеально плавати в басейні з солоною водою, хлорована прийнятна далеко не для всіх. Тобто недолік плавання в тому, що можливість займатися ним для багатьох обмежена.

Висновки та поради з мого особистого досвіду

Процитую поставлене питання: чим же все-таки корисніше займатися при аденомі простати – ходьбою, бігом чи плаванням, і наскільки при доброякісній гіперплазії передміхурової залози такі тренування будуть результативними?

На основі вищесказаного я все ретельно узагальню, а відповідь пов’яжу з прикладом — усе в такому вигляді засвоюється значно швидше та якісніше.

Отже, як роблю я. Усе природно циклічно, і почну з дня, який назву першим днем своїх занять. Задаю я, скажімо, сьогодні тонус власній мускулатурі та серцево-судинній системі, застосовуючи для цього тільки біг. У мене повноцінно функціонують м’язи таза, стегон, тазостегнового суглоба, нижніх кінцівок. Це добре, але верхня частина тіла менш піддана фізичній активності, а посилення кровообігу виникає завдяки відносно невеликій групі м’язів.

Завтра, у той самий час, я піду до плавального басейну. Заняття у воді покращує циркуляцію в тілі завдяки роботі як нижніх, так і верхніх кінцівок, потрібно лише правильно плавати, застосовуючи м’язову силу якомога повніше. При цьому м’язи, які я навантажував учора, працюють уже в дуже щадному режимі. Можна навіть сказати, що вони не перенапружуються, а не менш високий, ніж учора, тонус судинам і серцю виникає завдяки більшій кількості м’язів усього тіла, задіяних у русі.

Наступний день. Заняття, при якому можна чергувати біг і ходьбу. Наприклад, після розминкової ходьби – біг із прискоренням, після нього – ходьба для відновлення дихання, і знову прискорення, і далі — за бажанням так само циклічно. При цьому навантаження на м’язи нижньої частини тіла буде слабшим, ніж при безперервному бігу.

Далі, четвертий день. Ходьба з прискореннями, без бігу. Тонус задається досить плавний: ніби й не перевантаження, і водночас не бездіяльність, а наступного дня я проведу дуже активне тренування, тобто буду тільки бігати (повністю повторю заняття першого дня, тим самим увійду в циклічність при оптимальних видах навантажень).

Вихідні дні встановлюються за самопочуттям і відчуттями. У подібного графіка занять мінімум недоліків, а лікувальний ефект у поєднанні з іншими заходами — дуже потужний.

Явна шкода від таких видів навантажень можлива тільки в одному, відомому мені випадку, а саме: при серйозних перевантаженнях і, як наслідок, появі крепатури, м’язової скутості. Я не беру до уваги ситуацію, коли бездумно можна довести себе, наприклад, до серцевої недостатності. Думаю, з розумними людьми такого не буває.

Запам’ятайте, що підсумком будь-якої правильної фізичної активності є умиротворення душі й тіла, радість і відчуття виконаного обов’язку від того, що самому собі принесена користь.

Впевнений, той, хто знайомився з усім обсягом інформації, викладеної на сайті, розуміє — успіх у лікуванні аденоми простати, як і інших хвороб, складається з певної кількості правил, яких потрібно дотримуватися. Я про це неодноразово згадував. Жодної користі від занять Ви не отримаєте, якщо не зрозумієте ролі дихання у фізіології процесу і відповідно не поставите його.

Важливість подібного виду навантажень важко переоцінити. Поясню, чому так, і чому не можна їх у лікуванні оминути. Основною причиною виникнення й розвитку доброякісної гіперплазії передміхурової залози є погіршення якості кровопостачання навколопростатичних тканин. Припустімо, цю першопричину можна спробувати усунути спеціальною гімнастикою. Але якщо проблеми з судинами виникли в області передміхурової залози, значить із дуже великою ймовірністю вони присутні й на інших ділянках серцево-судинної системи.

Біг, ходьба, плавання у правильній формі й в умовах, наближених до оптимальних, чинять на весь організм потужний загальнооздоровчий вплив. Серед простих людей кажуть: «У стоячій воді всяка нечисть заводиться». Циклічно виконуючи ці види навантажень, Ви постійно, та ще й грамотно, прискорюючи потік, прокачуєте кров по судинах, і така прокачка несе одну з найважливіших цілющих функцій – очищення судинної тканини, підтримання її еластичності. Зіставних за силою впливу процедур я не знаю. Порівнювати рух із лікарською терапією – просто дурість. Це щось на кшталт того, що з’ясовувати, що краще: вилікувати чи знеболити.

З повагою, Плотян Геннадій Борисович, автор веб-ресурсу про симптоматику, нюанси діагностики та лікування аденоми передміхурової залози.

У завершенні хочу зазначити, що сказано й обґрунтовано про біг, ходьбу, плавання в цій відповіді не все. Інші нюанси викладені в методиці «Без аденоми простати». Вона викладається на : Русский, Українська, English, Türkçe, العربية, Deutsch, Français, Italiano, Español, Português, Język Polski.
Ця стаття в перекладі на інші мови: Русский, English, Türkçe, العربية, Deutsch, Français, Italiano, Español, Português, Język Polski.